Atlas kultury ludowej w Polsce - to pierwszy polski i europejski atlas etnograficzny, opublikowany w latach 1934-1936 na bazie badań terenowych Moszyńskiego i współpracowników. Obejmował obszar międzywojennej Polski, z uwzględnieniem jej wieloetniczności. Jak pisał Moszyński: "zebrano materiał od przeszło 200 wieśniaków, przeważnie starców. Na Białorusi pytano Białorusinów, na obszarach małoruskich* i mieszanych małorusko-polskich wyłącznie Małorusinów (Ukraińców)."

Poniższa strona prezentuje cyfrową wersję Atlasu, na którą składają się: interpretacja map (tj. przypisanie sygnaturom na mapach współrzędnych geograficznych potencjalnych lokalizacji), zgeoreferencjonowane mapy rastrowe (na bazie oryginalnych map w Atlasie), mapy pokrewne tematycznie z powojennego Polskiego Atlasu Etnograficznego (pozwalające śledzić zmiany w odpowiedziach pozyskiwanych w badaniach terenowych międzywojennych i powojennych), mapa rozmieszczenia ludności polskiego wg Eugeniusza Romera i mapę zasięgu gwar białoruskich (aby uwzględnić rolę stosunków etnicznych), a także mapę większych rzek.

* określenia "małoruski" i "Małorusin" były typowe dla etnografii początku XX w. i nie wiązały się z popieraniem imperialnej propagandy rosyjskiej.

Lenkijos liaudies kultūros atlasas – pirmasis Lenkijos ir Europos etnografinis atlasas, išleistas 1934-1936 m., remiantis Moszyńskio ir kolegų lauko tyrimais. Ji apėmė tarpukario Lenkijos teritoriją, atsižvelgiant jos daugiatautiškumą. Kaip rašė Moszyńskis: "medžiaga buvo surinkta iš daugiau nei 200 kaimo gyventojų, daugiausia senų žmonių. Baltarusijoje apklausti baltarusiai, mažųjų rusėnų* ir mišriose mažųjų rusėnų-lenkų srityse tik mažieji rusinai (ukrainiečiai)."

Svetainė žemiau. pristatoma skaitmeninė atlaso versija, kurią sudaro: žemėlapio interpretacija (t. y. galimų vietų geografinių koordinačių priskyrimas parašams žemėlapiuose), geografiniai žemėlapiai. rastriniai žemėlapiai (pagal originalius atlase esančius žemėlapius), teminiai žemėlapiai iš pokario Lenkijos etnografinio atlaso (leidžiantys sekti tarpukario ir pokario lauko tyrimuose gautų atsakymų pasikeitimus), lenkų gyventojų pasiskirstymo pagal Eugeniusą Romerį žemėlapis ir baltarusių tarmių spektro žemėlapis (atsižvelgiant į etninių santykių vaidmenį), kaip taip pat didesnių upių žemėlapis.

* terminas „mažasis rusėnas“ buvo būdingas XX amžiaus pradžios etnografijai ir nebuvo susijęs su Rusijos imperinės propagandos palaikymu.

Атлас народнай культуры Польшчы - гэта першы польскі і еўрапейскі этнаграфічны атлас, выдадзены ў 1934-1936 гадах на падставе палявых даследаванняў Машыньскага і яго калег. Яна ахоплівала тэрыторыю міжваеннай Польшчы з улікам яе шматнацыянальнасці. Як пісаў Машынскі: «матэрыял быў сабраны больш чым ад 200 вяскоўцаў, пераважна старых. На Беларусі апытваліся беларусы, у маларусінскай* і змешанай маларусінска-польскай мясцовасці — толькі маларусіны (украінцы)."

Сайт ніжэй прадстаўляе лічбавую версію Атласа, якая ўключае: інтэрпрэтацыю карт (г.зн. прызначэнне геаграфічных каардынат патэнцыйных месцаў для подпісаў на картах), карты з геаграфічнай прывязкай растравыя карты (на аснове арыгінальных карт Атласа), тэматычна звязаныя карты з пасляваеннага Польскага этнаграфічнага атласа (дазваляе адсачыць змены ў адказах, атрыманых у міжваенных і пасляваенных палявых даследаваннях), карта распаўсюджвання Польскае насельніцтва паводле Эўгеніюша Ромэра і карта арэалу беларускіх гаворак (з улікам ролі этнічных адносінаў), а таксама карта большых рэк.

* тэрміны «маларусінскі» і «маларусин» былі тыповымі для этнаграфіі пачатку ХХ ст., яны не былі звязаныя з падтрымкай імперскай расійскай прапаганды.

Атлас народної культури в Польщі - це перший польсько-європейський етнографічний атлас, виданий у 1934-1936 роках на основі польових досліджень Мошинського та його колег. Він охоплював територію міжвоєнної Польщі, враховуючи її багатонаціональність. Як писав Мошинський: «матеріал зібрано від понад 200 селян, переважно старих людей. У Білорусі опитували білорусів, у малорусинській* та змішаній малорусинсько-польській місцевості — лише малорусинів (українців)."

Сайт нижче представляє цифрову версію атласу, яка включає в себе: інтерпретацію карти (тобто присвоєння географічних координат потенційних місць для підписів на картах), географічні карти растрові карти (на основі оригінальних карт в Атласі), тематично пов’язані карти з післявоєнного Польського етнографічного атласу (дозволяють відстежувати зміни у відповідях, отриманих у міжвоєнних та повоєнних польових дослідженнях), карта поширення Польське населення за Євгеніушем Ромером і карта ареалу білоруських діалектів (з урахуванням ролі етнічних відносин), а також карта більших річок.

* терміни «малорусинські» і «малорусин» були характерними для етнографії початку ХХ століття і не асоціювалися з підтримкою російської імперської пропаганди.

The Atlas of Folk Culture in Poland - the first Polish and European ethnographic atlas, published in 1934-1936 based on the field research of Moszyński and his colleagues. It covered the area of ​​interwar Poland, taking into account its multi-ethnicity. As Moszyński wrote: "material was collected from over 200 villagers, mostly old men. In Belarus, Belarusians were questioned, in the Little Ruthenian* and mixed Little Ruthenian-Polish areas only Little Ruthenians (Ukrainians)."

The following page presents the digital version of the Atlas, which consists of: map interpretation (i.e. assigning geographical coordinates of potential locations to map signatures), georeferenced raster maps (based on the original maps in the Atlas), thematically related maps from the post-war Polish Ethnographic Atlas (allowing to track changes in responses obtained in interwar and post-war fieldwork), a map of the distribution of the Polish population according to Eugeniusz Romer and a map of the range of Belarusian dialects (to take into account the role of ethnic relations), as well as a map of larger rivers.

* the term "Little Ruthenian" was typical of the ethnography of the early 20th century and was not associated with supporting Russian imperial propaganda.